Перукар – професія особлива
Перукар – фахівець в області створення стилю людини з допомогою зачіски. Слово “перукар” виникло від німецького “Perсkenmacher”, що означає – майстер, що робить перуки.
Перукар — це й художник, і психолог, і довірена особа. У перукарню приходять, щоб стати привабливіше, змінити імідж, відчути себе персоною, про яку піклуються. Професія перукаря завжди була і буде життєво необхідною, тому що в людині закладене прагнення до краси і догляду за собою.
Ще в дитинстві кожна дівчина тренується робити зачіски для своєї матусі чи старшої сестри.
Виникло перукарське мистецтво дуже давно. Кожній історичній епосі притаманні особливий стиль і мода. Вже в первісному суспільстві людина виконувала найпростіші перукарські процедури. З часом перукарська справа розвивалася все більше і більше. Через потребу в догляді за волоссям і руками зародились професії, які зараз називають перукар і манікюрниця. Протягом століть перукарське мистецтво безліч разів змінювало свій напрямок залежно від уподобань тих чи інших часів та епох, стрімко розвивалось, постійно доповнювалось, по новому відкривалось. І вже у нашому XXI ст. воно значно удосконалилось. Відомо багато технологій зачісок, стрижок та інших перукарських послуг.
В різні часи людство ставило різні вимоги щодо свого зовнішнього вигляду, і відповідно, безліч разів змінювалась мода на зачіски і оформлення нігтів. Проте найважливішим завданням майстрів-перукарів було створення оригінального образу, відображення у зачісці особливості сучасної на даний момент епохи, вираження унікальності і підкреслення особливості кожної людини. Що стосується манікюру, то спочатку таку послугу могли собі дозволити лише знані і дуже заможні люди.
Професії перукаря і манікюрниці особливі, адже вони належать до тих небагатьох, які досі не вдалося повністю автоматизувати. Цю роботу люди обов’язково повинні виконувати вручну. Навіть за умов сучасного технічного прогресу дуже важливо уявити собі машину, яка могла б, без допомоги людини, виконати цю роботу. Тому можна зробити висновок, що дані професії не втратять актуальності з часом і в майбутньому матимуть попит на ринку праці.
Коротка історія професії.
Перукарське мистецтво одне з найдавніших у світі. Люди навчилися
стежити за своїми волоссям ще за 4000 років до н.е. і з тих пір розвиток перукарського мистецтва відбувається в безперервному зв’язку з розвитком людського суспільства. Проходять роки, століття переміняються століттями, виникають і руйнуються імперії, на зміну старим вдачам, традиціям і звичаям приходять нові, але незмінно залишається одне — прагнення людини до краси. Перукар це свого роду художник, що вводить нас у захоплюючий світ стилю, елегантності, краси. І не дивно, що професія перукаря за всіх часів була й буде професією творчої, у якій має місце й фантазія, і винахідливість, і вигадка.
Перші згадки про перукарні належать до часів давнього Єгипту.
Пізніше, у стародавніх Греції та Римі, вони стали місцями зустрічей, де люди обговорювали події дня. Але, найдивніше, перукарі надавали хірургічні послуги. Пізніше такі їхні дії відмінені.
Характер роботи.
Робота в системах » Людина — Людина» (обслуговування клієнтів), «
Людина — художній образ» (створення зачіски як естетичного компоненту зовнішності) і » Людина — природа» (дія на біологічні системи).
Виконує стрижку, укладання і завивку волосся відповідно до замовлення клієнта. Складає фарбувальні розчини і проводить забарвлення волосся. Орієнтуючись на напрям моди і особливості зовнішнього вигляду клієнта, дає пораду про вибір зачіски.
Умови роботи.
Робота перукаря найчастіше позмінна, проходить в приміщенні. Весь
день доводиться бути на ногах. У зв’язку із специфікою професії найбільше навантаження припадає на руки, що потребує великої фізичної витривалості.
За певними підрахунками вченими було встановлено, що у середньому
майстер, обслуговуючи клієнтів, проходить 10 кілометрів на день.
А це – навантаження на спину і ноги. До всього «щастя» цирульників на їх організм впливають різні хімічні речовини, підвищена температура, локальна вібрація. Неодмінно ще потрібно врахувати психоемоційне навантаження.
Робота.
Студії і салони краси.
До головних вимог при виборі професії перукаря слід віднести:
- загальний фізичний розвиток;
- високу чутливість до кольору;
- хороший зір;
- спостережливість;
- постійний самоконтроль;
- організованість.
Особисті якості:
- креативність,
- терпіння і витривалість;
- працьовитість,
- гумор і чарівність,
- комунікабельність,
- акуратність.
Професія манікюрник
Манікюр (франц. manicure), спеціальний догляд за руками (чищення і поліровка нігтів). Манікюр ( від латинського manus – рука та curare – доглядати; дослівно означає «догляд за руками») – одна з найдавніших косметичних послуг. Професія «манікюрник” — одна з найсучасніших професій нашого часу.
Манікюрник — людина, яка проводить догляд за пальцями рук, чистку і
поліровку нігтів, виконує нарощування нігтів і дизайн.
Велике значення для краси та здоров’я людини має гігієнічний догляд
за руками і надання їм естетичного вигляду. Краса рук необхідна кожній жінці, так як від їх стану залежить її самопочуття і настрій. В сполученні з загальним гігієнічним доглядом за тілом манікюр поліпшує стан організму, попереджує розвиток захворювань кісток рук, стоп і пальців ніг. Кожна людина прагне мати зовнішню природну красу. Питання краси хвилювало, хвилює і буде хвилювати людей будь-якого віку в усі часи. Людина, задоволена своїм зовнішнім виглядом, впевнено почувається у суспільстві, більш активна, в неї гарний настрій і більша працездатність.